Галерея ICONART

Автор: Маркіян Філевич

http://iconart.com.ua

 

 

Живопис Олександра Кудрявченка приваблює не лише досконалою майстерністю виконання, але й дивовижним та гармонійним поєднанням динамічного неспокою та внутрішньої тиші. Його роботи одночасно буяють кольором, рухом, викликом, та разом з тим перебувають у недосяжному, майже медитативному стані внутрішнього заглиблення. Саме така характеристика більшості робіт Олександра виразно виділяє його творчість. Неповторне поєднання статики та динаміки дозволяє розглядати його живопис одночасно на кількох рівнях: це й особиста сповідь і самозаглиблений роздум над оточуючим світом і натхненне відчуття присутності Божественного...

 

Власну візуальну мову Олександр Кудрявченко розвинув на основі ґрунтовного знання живопусу бароко та ренесансу. Цей досвід художник здобув під час навчання в майстерні монументального живопису і храмової культури професора Миколи Андрійовича Стороженка у Національній Академії Образотворчого мистецтва і Архітектури у Києві. Після навчання художник інтенсивно працює не лише у ділянці станкового живопису, а й виконує храмові розписи та поліхромії для приватних інтер'єрів. Твори Олександра Кудрявченка експонувалися на виставках в Україні, а також в Німеччині, Іспанії та США.

 

Живопис минулого - це не стільки взірець для копіювання чи наслідування, скільки відправна точка власної творчості. Виразні паралелі з мистецтвом італійського кватрочетто чи українського бароко дозволяють побачити сучасне продовження творчого пошуку давніх майстрів. Олександр не конфліктує з мистецтвом постмодерної доби, а радше розминається з ним, залишаючись вірним дещо іншим естетичним принципам. У власній творчості для художника найголовнішими залишаються не епатажність чи оригінальність, здобуті за всяку ціну, а переконливість та щирість власної мистецької мови.

 

Саме в щирості й дошукуємось чи не найважливішої риси сакрального живопису Олександра. Сакральний не стільки в значенні приналежності до певної конфесії, чи в слідуванні наперед визначеній іконографії, але сакральний у значенні правдивості.

 

Ці картини не хизуються, не приховують, не уникають неприємних тем. Ні, вони тихо і схвильовано оповідають свої історії. Історії надзвичайно різні: тут і захоплення навколишністю, і дискусія про пізнання Бога і любовне признання. Але усі вони без тіні фальші, правдиві, щирі, натхненні — саме тому й сакральні.

Маркіян Філевич

 
Artist-in-Residence project at
CeRCCa Centre for Research and Creativity Casamarles (Barcelona)

 

 

During his residencies at CeRCCa 2011 and 2012 Alexander Kudriavchenko  participated at ‘The Open Circle Workshop’ organized by the cultural association SonaQueEtMous  and coordinated by Zoe Balasch and Olga Sola.  ‘The Open Circle Workshop’ took place in June 2011 and again in July 2012. The workshop was an space of experimentation and creation where the central axis was the rhythmic and emotional training. Rhythm was perceived as the key to produce exchange amongst the participants. The workshop was based on the theater technique of Jaques Lecoq and an integral part of the same was the interaction between disciplines. Following his research on the relation between music, movement and painting Alexander developed a 5m x 2.5m painting in collaboration with the participants. The workshop took place in Vilobi del Penedes and was fruit of a collaboration of SonaQueEtMous with the local School and the Municipality of the village. The project was directed by the expert Ruben Segal and accompanied by the musicians Jose Luis Saguento, Carlos Perez and Octavio Beltran and 42 people participated in it.

 

The collaboration between Alexander and Ruben Segal, Jose Luis Saguento, Carlos Perez and Octavio Beltran continued one week later in CeRCCa where the four of them together with the performer Zoe Balasch and the musician Olga Sola developed an experimental interdisciplinary performing piece.

 

During his residency at CeRCCa Alexander Kudriavchenko did a presentation of his work at the Arsenal Contemporary Arts and Crafts School in Vilafranca del Penedes. The presentation was accompained by a workshop organized by CeRCCa and delivered by Alexander. The workshop consisted in the creation of a big mural in one of the walls of the Arsenal Contemporary Arts and Crafts School. The mular was developed with the collaboration of the local students.

 

 

 

 

 

 

 

"Кучерявий" стиль Кудрявченка
http://artes-almanac.in.ua
Автор: 
 

 

Цієї зими львів’яни мали змогу вперше побачити живопис київського художника-монументаліста Олександра Кудрявченка. Попри еклектичне поєднання та мізерну кількість робіт, митець створив повноту вражень з допомогою вишуканої  барокової  мови.

 

Вибаглива бганка драперій, пишна орнаментація вбрання Мадонн, святих, історичних та алегоричних постатей, золоті відливи теплого колориту — це особливості художньої мови Олександра. Стиль художника увібрав українські барокові традиції, а саме: розкішний килим візерунків, різкі кольорові контрасти, алегоризм, віталізм та просвітницьку тематику. Це не викликає подиву, адже митець зростав у "бароковому" Києві, навчався у майстерні монументального живопису та храмової культури академіка Миколи Стороженка. 

 

В експозиції можна легко впізнати парафразу "Покрови з портретом Богдана Хмельницького" із села Сулимівки, яка зберігається у Національному художньому музеї України.

 

"Предста Цариця одесную Тобі" або "Деісус" — так називається найбільша робота художника, яка відтворює іконографічний тип Ісуса Христа, зображеного на троні. Праворуч знаходиться Богородиця, а ліворуч — Іоанн Хреститель. Подібна композиція і в О. Кудрявченка, але, якщо лики Христа і Іоанна нагадують візантійські мозаїки, то брижі на шатах виконані по-бароковому. 

 

Олександр Кудрявченко "Мадонна із дитиною"

Мадонна з дитиною" намальована у мішаному стилі. Це поєднання італійського типу  Богородиці на троні — "маеста" періоду треченто та традицій північного ренесансу. Італійська лоджія, яку можна побачити на полотні Яна ван Ейка "Мадонна канцлера Ролена", присутня і на зображенні "Георгій Змієборець" О. Кудрявченка. Це майже казкова ілюстрація, бо своєю барвистістю та деталізацією нагадує ювелірну графіку Владислава Єрка.

 

"Теософська дискусія", "Смуток", "Старий та дівчина" — алегоричні образи, створені шляхом скрупульозних лисерувань: від темних кольорів до білил. Магнетизм робіт художника можна пояснити різкими контрастами "кучерявих" складок одягу та неспокійного тла, які разом викликають враження трепету, руху. Це захоплює глядача, погляд якого губиться серед лабіринтів кольорових плям та ліній.  

 

"Ці роботи різнопланові за стилем, за тематикою, не об’єднані однією темою. Крім того, вони з різних періодів. Це іміджеві роботи. Кожний з представлених творів належить до певного етапу в моєму творчому житті. Я завжди експериментую", — розповів художник журналістамZIK.

 

"Живопис Олександра Кудрявченка, — пише Маркіян Філевич, — приваблює не лише досконалою майстерністю виконання, але й дивовижним та гармонійним поєднанням динамічного неспокою та внутрішньої тиші. Його роботи одночасно буяють кольором, рухом, викликом, та разом з тим перебувають у недосяжному, майже медитативному стані внутрішнього заглиблення".

 

Довідка: Олександр Кудрявченко народився 5 вересня 1975 року в Києві, закінчив НАОМА у 2000 році. Він отримав грант творчого центру CASAMARLES (CeRCCA), грант фонду Valparaiso Fundacion, Іспанія, грант Президента України для обдарованої молоді, здобув другу премію "Amis du Salon D’automne" на виставці PARIS SALON D'AUTOMNE, Париж, Франція. Митець вже став учасником понад двадцяти персональних, колективних, міжнародних виставок та пленерів в Україні та за кордоном.

Олександр Кудрявченко — автор низки храмових монументальних розписів, зокрема у церкві Св. Трійці в Острозі, кафедральному соборі Св. Архангела Михаїла, Житомир. Він розписав фасад церкви преп. Олексія, м. Київ та кафедральний собор Св. Архангела Михаїла в Житомирі.

 

 

 

 

 

Українське сакральне мистецтво представили у Німеччині
www.radiosvoboda.org
Автор: Вероніка Крамар

 

Берлін – Надзвичайний успіх викликала українська експозиція сакрального мистецтва у Німеччині, яку представили 13 українських митців, учнів Миколи Стороженка, керівника київської майстерні монументального живопису та храмової культури. 
 
В експозиції, що триває з початку травня у католицькій церкві Святої Катерини німецького міста Вілліх, демонструють 24 метафізичні сюжети. Українська творчість відкриває німцям Україну сакральну, неполітичну, унікальну та невідому.
 
Радіючи несподіваному успіху, організатори заходу вирішили подовжити дію виставки та познайомити з роботами українських художників й інші міста Німеччини.
 
За словами одного з організаторів виставки, голови фонду сприяння собору Святої Катерини Пауля Шлемгеса, вражає незвична форма вираження, сюжетність, надзвичайний рівень майстерності, з якою роботи виконані на дереві, папері та інших площинах.

 

 

Відкриття виставки, промова доктора Пауля ШлемгесаСакральність і європейське сприйняття  Інтерес до українського саме сакрального живопису є чимось незвичайним, оскільки, як пояснює український митець, учасник виставки Олександр Кудрявченко, ставлення до сакрального мистецтва загалом у Європі є досить специфічним. 

 

«Насправді сакральне мистецтво у Європі не надто вітають. Не має значення, до якої релігії воно належить, його сприймають у своєрідний спосіб. Наприклад, ми представляємо свої православні ікони чи щось, що пов’язане з християнською релігією, то сюжети цих творів трактують так, наче вони у якійсь мірі домінують над іншими релігіями», – пояснює художник. 

 

За його словами, європейці обережно ставляться до сакрального мистецтва, тому ця виставка та інтерес, який проявили німці до цього виду мистецтва, стали для українського митця несподіванкою.Українська специфіка Сакральне мистецтво є дуже символічним, пояснює Олександр Кудрявченко. Кожний його елемент може нести одночасно й літургійне значення. Існують різні художні традиції та українська школа має свою специфіку. «Є таке поняття, як українське бароко або «мазепинський стиль». Своєрідність полягає в тому, що він є більш жанровий, присутня велика кількість побутових елементів, і завдяки цьому ікона стає, так би мовити, ближчою до людини. Також зображують більше орнаментів», – розповів художник.

 

Через митні терни до поєднання культур 

 

Ідея організувати виставку народилась ще декілька років тому у двох українських художниць Тетяни Колінко та Лесі Ортинської, учениць професора Миколи Стороженка, які живуть у Німеччині. Та втілити план у життя вдалось завдяки знайомству художниць із українською співачкою Радмілою Броді та її чоловіком доктором Вольфґанґом Бохсом, який через любов до мистецтва у свій вільний час допомагає художникам організовувати виставки. Та, як розповідає Тетяна Колінко, виставка могла б і не відбутись – організувати перевезення робіт виявилось завданням не з легких. Те, що відбувається на митниці, за словами художниці, ускладнює творчим людям робити поєднання культур. 

«Дуже важко в офіційних закладах дізнатись про те, що треба – які документи треба підготувати, ніхто з цих людей, які на митниці за це відповідають, самі не знають, що буде завтра, який закон вийде, і взагалі, як це все робити, кожен день щось нове, таке враження було, що сама країна робить все, щоб людям було тільки складніше. Це не можна порівняти з тим, як у Європі роблять виставки міжнародні», – зазначає художниця Тетяна Колінко. Та, незважаючи на труднощі, організатори сподіваються, що така сакральна взаємодія двох традицій зможе й надалі реалізовуватись у подібних проектах.

 

 

 

 

11124798_835089379919420_9204808727578698851_o.jpg
11124798_835089379919420_9204808727578698851_o.jpg
press to zoom
Resize of Flyer_page_Kudriavchenko-3.jpg
Resize of Flyer_page_Kudriavchenko-3.jpg
press to zoom
Wendung-Kuenstler.jpg
Wendung-Kuenstler.jpg
press to zoom
DSC07109 s.jpg
DSC07109 s.jpg
press to zoom
exposicioCeRCCa postcard A5 news.jpg
exposicioCeRCCa postcard A5 news.jpg
press to zoom
10 - Ausstellung - Weihnachten 2013s.jpg
10 - Ausstellung - Weihnachten 2013s.jpg
press to zoom
  • Wix Facebook page
  • Instagram Social Иконка